Розглянуто 70-річний шлях започаткування, розвитку та диверсифікації системи випробування сільськогосподарської техніки і технологій в Україні. Показано напрямки науково-випробувальної діяльності УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого протягом всіх періодів. Відмічено, що сьогодні машиновипробування визначається як основна складова розвитку машинознавства, машинобудування, машиновикористання та формування ринку техніки, об'єднаних законодавчою та нормативно-технічною базою (технічне регулювання), формують технічну політику АПК, що має сприяти виконанню продовольчої політики впровадженням новітніх агротехнологій та технічних засобів і забезпечити стале виробництво, безпеку продукції і праці, а також енергетичну та екологічну безпеку. Зазначено, що сьогодні УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого здійснює науково-випробувальну діяльність відповідно до Тематичного плану науково-випробувальних робіт за науково-технічною Програмою "Наукові засади розвитку технічної політики та модернізації агропромислового комплексу України за умов євроінтеграції" на 2017 - 2019 рр.

Мета роботи - визначення напрямків науково-випробувальних досліджень у сучасних умовах розвитку людства, забезпеченні продовольчої безпеки та безпеки продовольства і окреслено основні тенденції розвитку сільськогосподарської техніки й обладнання. Якщо фундаментальні дослідження в аграрній галузі присвячені вирішенню проблем дефіциту води, захисту довкілля, енергозбереженню, то прикладні наукові дослідження в галузі агроінженерії вирішують питання підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, повної механізації та автоматизації технологічних процесів в аграрному виробництві, зменшення витрат у розрахунку на одиницю продукції, поліпшення її якості тощо. Показано, що за існуючої динаміки збільшення чисельності населення планети та зменшення площ сільськогосподарських угідь на душу населення без випереджального розвитку механізації сільськогосподарського виробництва неможливо забезпечити продовольчу безпеку людства, тому національні та міжнародні органи влади повинні сприяти посиленому розвитку досліджень у галузі сільськогосподарської техніки та механізації агровиробництва, як ключового фактора в забезпеченні майбутніх потреб людства. За результатами аналітичних досліджень наведено основні тенденції розвитку сільськогосподарських машин, згідно з якими в короткостроковій перспективі здійснюватиметься подальше вдосконалення технічних засобів для агропромислового комплексу.

Розроблена інформаційна технологія поліергатичних організацій для прогнозування та випробування майбутньої аграрної техніки. Доведена залежність кінцевого звітного документу від змін у процесах пізнання форм сільськогосподарського природокористування з активним застосуванням інноваційних техніко-технологічних рішень. Запропоновано структурно-функціональне забезпечення комп'ютерної інтеграції зусиль кожного інтелектуального агента системи для гарантування синергетичної багатокритеріальної ефективності та якості агровиробництва продукції рослинництва у відкритому грунті за умов ризикового землеробства. Мета роботи - розробка методичних та теоретичних принципів системної інтеграції гетерогенних технологічних процесів на основі обізнаності майбутнього стану покращення продовольчої безпеки за рахунок інноваційного розвитку засобів АПК України. Методи аналізу та синтезу складних динамічних систем з фіксацією рольової участі кожного інтелектуального агента описано відповідно принципам Agile for development and construction та фундаментальному вкладу процедур вимірювання, прогнозування, випробування та прийняття покрокових рішень. Результат відображено у формі таблиць та структурної схеми ієрархічних циклічних онять та системо утворюючих процесів забезпечує функціональну стійкість майвзаємодій для отримання мети. Висновки: фундаментальна метизація ключових пбутніх техніко-технологічних рішень на прогнозний інтервал глобальної обізнаності стосовно просторово-часових явищ у Всесвіті.

Цель работы - развитие научных основ проектирования системы оперативного обеспечения технологической работоспособности мобильных агрегатов при производстве полевых механизированных работ. Методологическим ориентиром исследований служили теория систем, кибернетические принципы управления, современные технологии информационного обеспечения процессов управления, а также теория измерений и оценки, теория качества. Представлен системный образ процессов машиноиспользования при производстве полевых механизированных работ. Исследование позволило усовершенствовать основные структурне элементы процесса использования машин в системе оперативного обеспечения технологической работоспособности мобильных агрегатов в реальных производственных условиях. Сформулировано определение понятия "технологическая настройка" в области использования МТА, раскрывающее системную сущность процессов взаимодействия ее компонентов. Реализованы основополагающие принципы системного подхода применительно к процессам машиноиспользования в сельском хозяйстве в рамках задачи повышения эффективности производства полевых механизированных работ. Это достигнуто путем системной интеграции процессов производственной агротехнологической эксплуатации и технического обеспечения эксплуатационных характеристик машинно-тракторных агрегатов. Выводы: предложенный системный образ процессов машиноиспользования в сельском хозяйстве позволяет провести исследования качественно новых признаков и свойств предметной области. Такой подход позволил разработать и реализовать новые технологи и средства измерительного контроля для обеспечения технологической надежности в условиях сменного времени работы мобильных сельскохозяйственных агрегатов. Результаты исследований использованы при создании Программы социально-экономического развития Республики Казахстан, внедрены в учебные процессы подготовки кадров агроинженерного профиля.

Мета роботи - порівняльний аналіз нормативно-правової бази України щодо оцінки відповідності та введення в обіг сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів з відповідними актами технічного законодавства ЄС у зазначеній сфері. Проаналізовано технічне законодавство ЄС у цій сфері, визначено його основні особливості та відмінності від чинного в Україні Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів і Директиви 2003/37/ЄС, на основі якої розроблено зазначений Технічний регламент. Проведено порівняльний аналіз щодо сфери дії нормативно-правових актів, суб'єктів господарювання, задіяних в процесах затвердження типу та введення в обіг, установлення вимог до тракторів, причепів і причіпних машин, а також процедур підтвердження їх відповідності. Основними особливостями оновленого технічного законодавства ЄС є вдосконалення і спрощення нормативно-правової бази та більш повна гармонізація з міжнародними стандартами і правилами. Нові європейські норми більш чітко установлюють сферу дії нормативно-правових актів, технічні та адміністративні вимоги, розширюють перелік суб'єктів господарювання, задіяних в процесах затвердження типу та введення в обіг, конкретизують їх обов'язки. Вимоги до тракторів, причепів, причіпних машин систематизовано за групами та доповнено. До вимог, які установлюються Технічним регламентом затвердження типу, доповнено 30 % нових вимог. Процедура затвердження типу в цілому така ж сама, як і в чинному Технічному регламенті затвердження типу, тільки введено нові поняття послідовного та змішаного затвердження типу. Результати досліджень будуть використані в подальшому для адаптації національного законодавства у сфері сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів до нових європейських вимог з метою підвищення безпечності та ефективності таких засобів і усунення технічних бар'єрів в торгівлі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.41-1

Рубрики:

Сівалки

Шифр НБУВ: Ж70575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним із шляхів підвищення процесу поділу насіннєвого матеріалу в насіннєочисному комплексі є його фракціонування шляхом застосування фотоелектронного сепаратора на кінцевій стадії обробки насіння. У межах досліджень передбачене розроблення технологічного обладнання - фотоелектронного сепаратора елітного насіння олійних культур, яке не має вітчизняних аналогів, а порівняно із зарубіжними дозволяє виконувати технологічний процес сепарації з меншими питомими експлуатаційними витратами (на 30 - 40 %) і більш високою продуктивністю (на 15 - 25 %). Мета роботи - підвищення ефективності розділення насіннєвого матеріалу соняшнику обгрунтуванням конструкційно-технологічних параметрів блоку виходу насіння фотоелектронного сепаратора. Експериментальні дослідження блока виходу насіння проводилися на установці, яка складалася з USB-реле STU2161407M-H, газових форсунок RAIL 67R-01 4303 і персонального комп'ютера з відповідним розробленим програмним забезпеченням. Вихідним матеріалом під час проведення експериментальних досліджень експериментального зразка блока виходу насіння фотоелектронного сепаратора було насіння соняшнику сорту Прометей, яке було відкаліброване до розміру 3,6 - 3,8 мм, однак містило рослинні домішки, масова частка яких складала 8,6 %. Блок розпізнавання був налаштований на відокремлення рослинних домішок. Фактором досліджень обрано інтервал часу t між двома насінинами, які падають в інтервалі від 0,03 с до 0,2 с, який задавався встановленням певних режимних параметрів блока подачі насіння. У результаті експериментальних досліджень блока виходу насіння встановлено експоненціальну залежність зміни ймовірність реагування газової форсунки P від інтервалу часу t між двома насінинами, які падають. Зі збільшенням інтервалу часу між двома насінинами, які падають, ймовірність реагування газової форсунки збільшується до асимптотичної лінії P = 0,939841, тому найменший ефективний інтервал часу між двома насінинами, які падають складає 0,153 с.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.41-3

Рубрики:

Сівалки

Шифр НБУВ: Ж70575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження особливостей будови і функціювання та експлуатаційних показників призначення модульних сушарок виробництва провідних компаній. Методи досліджень - аналітичний огляд та аналіз конструкції за даними компаній-виробників та реальних зразків модульних зерносушарок. Наведено результати досліджень модульних зерносушарок виробництва провідних зарубіжних та вітчизняних компаній. Вони пропонують широкий вибір модульних сушарок, які здатні забезпечити продуктивність від 3,5 т/год до 250 т/год. Особливості конструкції модульних сушарок: корпус зерносушарки, решета зернових колон виконані з оцинкованої сталі; потоковий режим руху зерна дозволяє сушити зерно до необхідної кондиційної вологості за один прохід; здатність роботи в режимах "сушіння" і "сушіння - охолодження"; у зернових колонах встановлені змішувачі для забезпечення рівномірного сушіння зерна; здатність працювати на природному або зрідженому газі та дизельному паливі; незначне споживання палива; об'єднання в одному корпусі вентилятора та пальника забезпечує оптимальне спалювання і нагрівання повітря; автоматична система контроль процесу пальників; зерносушарки мають режим ручного керуванням, що забезпечує вимикання і припинення подачі газу в будь-якій ситуації. Недоліки, властиві для модульних сушарок: зерно з внутрішньої (гарячої) сторони сушарки перегрівається і пересушується, а зовнішній шар зерна - недосушується; холодний вітер, або дощ призводять до неоднорідного сушіння зерна; для сушіння насіння дрібнонасінних культур необхідні стінки з відповідним дрібним перфоруванням; під час руху вертикального стовпа зерна відбувається його тертя об внутрішні і зовнішні стінки, стирання і травмування; можливе застрявання вологого зерна в будь-якому місці по висоті потоку, що призводить до появи локальних місцевих потоків і перегріву; під час сушіння деяких культур виділяється багато зернового пилу, який забруднює прилеглу територію; тоненька оболонка, відділяючись від кожного зернятка, забиває зовнішні перфоровані листи. Це знижує ефективність сушіння; відсутність рекуперації тепла із зони охолодження висушеного зерна і відсутність теплоізоляції призводить до споживання величезної кількості енергоносія. Визначальними факторами у підборі модульної зерносушарки, які впливають на вибір споживачів, є показники продуктивності сушарки, її енерговитратність, надійність, довговічність роботи і ціна. Висновки: модульні зерносушарки виробництва провідних компаній світу та вітчизняних підприємств-виробників мають просту та надійну конструкцію, забезпечують широкий діапазон продуктивності, адаптовані до технологічної роботи з пальниками, які працюють із використанням електроенергії, дизельного палива, газу та біопалива і наряду зерно сушарками інших типів знаходять широке та ефективне застосування в Україні.

Розглянуто питання формування енергетичних спектрів та спектральних щільностей кутових і лінійних коливань або прискорень гусеничного трактора в процесі його експлуатації на цілині. Мета роботи - дослідження впливу двох корельованих випадкових впливів, розташованих в ортогональних площинах, на спектральні щільності зазначених параметрів. Статистично проаналізовано повздовжній та поперечний профілі ділянки дороги, отриманих за результатами нівелювання по сліду лівої та правої гусениць. Встановлено, що криві частотних характеристик від поздовжнього і поперечного профілів дороги до поздовжньо-кутових коливань корпусу гусеничного трактора мають три максимуми, які обумовлені власними частотами повздовжньо-, поперечно-кутових і вертикальних коливань тягача. Значення модульних частотних характеристик як лінійної системи з запізненням змінюються зі зміною швидкості руху і показують сприйнятливість тягача до коливань в широкому діапазоні частот. Виявлено, що енергетичний спектр поздовжньо-кутових коливань трактора має максимальні значення на частотах, обумовлених максимальними значеннями модульної частотної характеристики. Максимуму енергетичного спектра дії на кривій не виявлено, тобто джерелом резонансних коливань тягача служить його система підресорювання. Для розглянутого гусеничного трактора зазначено, що невдало підібрані параметри підвіски - великі значення жорсткості ресор і малі значення опору амортизаторів. Це підтверджено теоретичними і експериментальними дослідженнями. Доведено, що, спектральний (частотний) аналіз коливань підресорених систем є ефективним засобом для перевірки оптимальних параметрів пружних елементів. Окрім того, оскільки статистичні характеристики впливу залежать від профілю дороги і швидкості руху машини і не залежать від конкретної конструкції підресореної системи, то відзначено, що ними слід користуватися у розрахунку підвісок будь-яких машин.

Нормативний рівень показників безпеки - пріоритет для складових частин техніки. Показники оцінюють з використанням випробувального обладнання. Налаштування характеристик пружності сидіння оператора має ключовий вплив на безпеку стосовно рівня загальної переданої вібрації на тіло. До міцності механічних зчіпних пристроїв встановлюються спеціальні вимоги обумовлені ризиком для безпеки дорожнього руху у випадку роз'єднання трактора та причіпної машини. Мета роботи - розробити технічне забезпечення стендових випробувань з оцінки показників безпеки сидіння для водія та механічного зчіпного пристрою. Методи досліджень полягали в пошуку оптимального конструкційного виконання випробувального обладнання, виходячи з вимог нормативних документів та дослідження процесів впливу випробувального обладнання на складовий елемент, який випробовується. Виготовлено та опрацьовано випробувальне обладнання для визначення характеристик сидіння оператора трактора, що дозволило встановити характеристичні криві системи пружин сидіння оператор та міцність анкерного кріплення ременя безпеки. Характеристичні криві системи пружин сидіння оператор являють собою петлі з гістерезисом та отримані для налаштування на масу оператора 60, 75 та 120 кг. Анкерне кріплення витримало зусилля (вперед 4450 Н та назад 2225 Н), прикладене до сидіння в його середньому за регулюваннями положенні. Виготовлено та опрацьовано обладнання для випробування зчіпних пристроїв тракторів та сільськогосподарських машин статичним методом. Перевірені зразки зчіпних пристроїв витримали технічно допустиме навантаження вказане виробником без деформацій, руйнування, або інших пошкоджень. Розроблене випробувальне обладнання забезпечує необхідний рівень допустимої похибки. В перспективі результати випробувань можуть бути систематизовані, узагальнені та використані для пошуку нових конструкційних рішень складових елементів сільськогосподарських машин, що підвищить рівень безпечності.

Мета роботи - удосконалення методу послідовного зважування для визначення кута поперечної стійкості машини обгрунтуванням вимог до конструкції стенда і оцінка його метрологічних характеристик. За умов неухильного зростання вимог до якості і безпеки технічних пристроїв постійно зростають вимоги до якості випробувальних стендів і комплексів. Також підвищуються вимоги до способів оцінювання якості випробувальних стендів, бо від цього залежить достовірність результатів випробувань і прийняття відповідних рішень щодо придатності виробів. Стенд для вимірювання кута поперечної стійкості машин методом послідовного зважування в своїй конструкції повинен містити майданчики для зважування машин окремо за бортами, один вимірювач кута нахилу машини у поперечній площині, а вимірювання кута поперечної стійкості машини і зменшення похибки його вимірювання повинно здійснюватись за методом послідовного зважування. За прототип узято експериментально-аналітичний метод вимірювання кута поперечної стійкості машини: послідовне зважування машини у горизонтальному і нахиленому на один борт положенні; з використанням спеціальної таблиці визначається кут поперечної стійкості машини. Розглянуто методи і конструкції стендів для вимірювання кута поперечної стійкості машин. Запропоновано конструкцію випробувального стенда. Обгрунтовано вимоги до його основних параметрів і характеристик. Обгрунтовано механізм формування результату вимірювання, включаючи і похибки (невизначеності) вимірювання. Компактність і простота конструкції стенда дозволяють використовувати його як в наукових, так і в навчальних потребах. Запропонований стенд для вимірювання кута поперечної стійкості машин підвищує безпеку випробувань завдяки відсутності необхідності підйому машини на критичний кут, утримування машини у піднятому положенні, забезпечує оперативність проведення випробовувань завдяки скороченню трудомісткості виконання робіт з випробувань, забезпечує підвищення точності вимірювання кута поперечної стійкості машини завдяки відсутності необхідності розрахунку координати положення центра мас машини.

Представлено розробку автономної системи для моніторингу кліматичних параметрів, таких як температура та відносна вологість повітря, а також рівень вуглекислого газу в повітрі. Розробка системи обумовлена високою вартістю та недостатньою автономністю наявних на ринку аналогів. Розглянуто структурну схему системи та описано принцип її роботи, а також описується розробка структури системи нечіткої логіки, яка використовується для прийняття рішення про комфортність мікроклімату на виробництві. Розглянуто вибір логіки, за якою побудована система нечіткої логіки. Розроблена система дозволяє проводити точний моніторинг та вимірювання кліматичних параметрів. Автономність забезпечується наявністю акумулятора та сонячної панелі, а передача даних проводиться за допомогою технології Bluetooth. Застосування методів опрацювання отриманих даних з використанням нечіткої логіки дозволяє класифікувати стан навколишнього середовища за рівнями комфортності. Наведено приклади можливих застосувань цієї системи моніторингу, зокрема розроблену систему можна використовувати на виробництвах для моніторингу допустимих кліматичних параметрів, що описані у відповідних нормативних документах. Систему можна використовувати під час проведення польових вимірювань у процесі досліджень сучасних агротехнологій.

Мета роботи - дослідження можливості застосування невизначеності для оцінювання адекватності математичної моделі. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: розроблено показник і критерій оцінювання впливу методичної похибки на результат вимірювання із застосуванням невизначеності вимірювання; розроблено показник і критерій оцінювання впливу випадкової похибки на результат вимірювання із застосуванням невизначеності вимірювання. Запропоновано новий спосіб оцінювання впливу випадкової і методичної похибок на результат вимірювання за показниками невизначеності вимірювання. Випробування продукції на усіх етапах її життєвого циклу є важливим елементом забезпечення її якості. Особливо актуальними випробування є на етапі проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та на етапі виробництва продукції. Саме на цих етапах життєвого циклу у продукції формуються ті властивості, які будуть направлені на задоволення потреб споживачів на наступних етапах життєвого циклу. На цьому етапі постає завдання оцінювання точності та адекватності вимірювання показників і визначення міри впливу випадкової і методичної похибок на результат вимірювання. Ці завдання є досить складними. Кількісним показником впливу методичної похибки запропоновано відношення різниці між теоретичними та експериментальними даними до середньої похибки їх визначення. Кількісним показником впливу випадкової похибки запропоновано відношення невизначеності вимірювання експериментальних даних до невизначеності вимірювання теоретичних даних. Указані показники засновано на припущенні того, що теоретичні і експериментальні дані розподілені нормально. Теоретичний розподіл змінюється в межах сумарної невизначеності вимірювання типу В, досліджуваного параметра. Фізична суть показника впливу методичної похибки - ймовірність з якою результати вимірювання середнього значення показника (визначене експериментально) перебувають у межах можливого відхилення теоретичного значення цього показника.

Мета роботи - побудова математичної моделі для визначення робочих параметрів та режимів функціонування інформаційно-технічної системи локального оперативного моніторингу варіабельності агробіологічного стану грунтового середовища сільськогосподарських угідь залежно від механіко-конструктивних параметрів та типу підвіски її робочих електродів. Модель дає можливість оптимізувати робочі параметри та режими функціонування інформаційно-технічної системи локального оперативного моніторингу варіабельності агробіологічного стану грунтового середовища сільськогосподарських угідь залежно від механіко-конструктивних параметрів та типу підвіски її робочих електродів, а, відповідно, і забезпечити максимальну продуктивність таких систем під час отримання достовірних даних з урахуванням агробіологічного стану грантового середовища. Це дає можливість прийняти оперативне рішення для керування агробіологічним потенціалом сільськогосподарських угідь під час виконання технологічних операцій за допомогою машинно-тракторного агрегата, сільськогосподарської машини з використанням інформаційно-технічної системи локального оперативного моніторингу варіабельності агробіологічного стану грунтового середовища. Запропонована математична модель для визначення робочих параметрів та режимів функціонування інформаційно-технічної системи локального оперативного моніторингу варіабельності агробіологічного стану грунтового середовища сільськогосподарських угідь залежно від механіко-конструктивних параметрів та типу підвіски її робочих електродів дозволить підвищити продуктивність та ефективність моніторингу стану сільськогосподарських угідь шляхом безперервної реєстрації щільності струму на робочих електродах пристрою, які розміщуються попереду рухомого транспортного засобу та дозволяють проводити безперервний моніторинг на поверхні сільськогосподарських угідь та дозволяє зекономити 10 - 25 % посівного матеріалу і сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур в середньому на 10 - 20 ц/га.

Мета роботи - висвітлення результатів приймальних випробувань та оцінки якості роботи дослідного зразка сепаратора решітно-повітряного моделі "НИВА-100" виробництва ТОВ "КЛЗ Груп", м. Харків. В аспіраторі, оснащеному вентилятором, зерно проходить повітряне очищення від аеродинамічних домішок і леткого сміття. На решітному стані культурне зерно та інші складові вороху, які відрізняються від нього геометричними розмірами, розділяються за рахунок коливань решітного стану. Решітний стан отримує горизонтальні повздовжні коливання від двох вібраторів, розміщених з боків кузова. Зі зміною положення вібраторів регулюється амплітуда і частота коливань роторів. Перевіркою споживчих характеристик сепаратора встановлено забезпечення технічної продуктивності на замовленій ТУ культурі - пшениці до 82 т/год., на первинному очищенні до 30,6 т/год., за заявленою продуктивністю, відповідно - 80 т/год. та 30 т/год. Ефективність очищення від смітних домішок складає: з попереднім очищенням до 36,2 %, з первинним очищенням до 94,3 % за заявленої ефективності, відповідно 30 % та 90 %. Вимоги безпеки під час обслуговування сепаратора виконані. Матеріали, з яких виконана конструкція сепаратора, загалом, відповідають вимогам безпеки, ергономічності та гігієнічності. Є зауваження щодо перевищення рівня шуму. Аналіз результатів випробувань сепаратора, викладений у протоколі випробувань Харківської філії УкрНДіПВТ ім. Л. Погорілого № 05-07-2018 від 18.04.2018 р.[3], показує що його конструкція відповідає усім вимогам проекту ТУ У 28.9-41249926-001:2018, конструкторської та нормативної документації на такий вид обладнання. Сепаратор за своєю конструкцією надійний, зручний в обслуговуванні, такий, що легко монтується. За результатами приймальних випробувань сепаратора встановлено, що цей вид обладнання відповідає вимогам нормативної документації щодо конструкції, технологічних якостей, безпечності, ергономічності та екологічності. За своїми характеристиками сепаратор не поступається аналогічному обладнанню інших виробників.

Мета роботи - напрацювання концептуальної системи основних складових інтенсифікації біологічного агровиробництва, а також визначення перспективних напрямків забезпечення впровадження біотехнологічних альтернатив. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез досліджуваних інформаційних ресурсів, лабораторно-польові - проведення польових експериментів. Розробка базується на використанні агроекологічних та біотехнологічних методів з використанням ценологічного підходу, а також комплексного, системного та логічного методів дослідження. Запропоновано основні складові інтенсифікації біологічного агровиробництва: застосування біологізованих сівозмін (не менше 20 % бобових); вибір виду та сорту (стійкість, пристосовуваність); біологічний захист рослин (ентомологічні та мікробіологічні препарати); органічне удобрення (сидерати, біопрепарати для відновлення родючості грунту, біогумуси); адаптивні гнучкі агротехнології (щосезонне внесення змін в агротехнологію на основі метеорологічних та фітосанітарних прогнозів). Залежно від інтенсивності впливу на ланки трофічного ланцюга агробіоценозу доцільно використовувати таку класифікацію біологічних агровиробництв: біологічне виробництво - повна відмова від застосування агрохімікатів та генно-модифікованих організмів, відповідність усім вимогам органічного законодавства ЄС або (і) вимогам країн або фірм-імпортерів; біодинамічне виробництво - інтенсивний вплив на окремі ланки трофічного ланцюга (грунтозахисні технології, мінімізації обробітку грунту, заміна агрохімікатів на природні біологічні аналоги, використання біологічно активних органічних добрив тощо); інтегроване екологізоване виробництво - інтенсивний вплив на всі ланки трофічного ланцюга агробіоценозу шляхом комплексного науково обгрунтованого включення в нього біотехнологічних техноценозів виробництва біогумусу, ентомологічних і мікробіологічних препаратів захисту рослин, мікробіологічних добрив на фоні повної відмови від застосування агрохімікатів. Висновки: інтенсифікацію біологічного агровиробництва доцільно проводити шляхом комплексного інтегрованого використання традиційних агроприйомів та біотехнологічних альтернатив, а також подальшого розроблення та впровадження адаптивних гнучких агротехнологій, які передбачають щосезонне внесення змін в агротехнологію на основі метеорологічних та фітосанітарних прогнозів. Для зменшення витрат на використання біотехнологічних альтернатив доцільне власне або регіональне виробництво ентомологічних і мікробіологічних препаратів захисту рослин та біологічно активних добрив.

Мета роботи - пошук шляхів підвищення продуктивності землеробства і збереження від деградації безпосереднього ресурсу виробництва - сільськогосподарської землі. Вирішення цієї дилеми у промислових масштабах можливе лише за залучення значних інвестиційних ресурсів у сільськогосподарське виробництво. Досягнення високих показників урожайності рослин, зупинка ерозійних процесів грунту та стале підвищення його родючості неможливі без використання сучасної техніки і технологій, високопродуктивних сортів і гібридів, дотримання балансу з унесення засобів захисту і живлення рослин, інтеграції сучасних досягнень біотехнології. Для розв'язання цієї задачі необхідно проаналізувати сучасний стан земель сільськогосподарського призначення, дати комплексну оцінку існуючим агротехнологіям, насамперед - технологіям обробітку грунту, окреслити основні чинники формування родючості грунтів. Безпосередньо родючість грунтів, у значній мірі корелюється станом гумусу, який залежить від процесів грунтоутворення, біологічних, хімічних та фізичних властивостей грунтового середовища, хімічним складом рослинних решток, водним і повітряним режимами, складом грунтових мікроорганізмів, реакцією грунтового розчину, гранулометричним складом грунту тощо.

Грунту - основному засобу виробництва в останній час надаються не притаманні йому властивості, зокрема поняття родючість грунту наділяє його здатністю родити, що характерно для живого організму. чим грунт не є. Проведено аналіз ролі грунту та окремих його властивостей у формуванні урожаю сільськогосподарських культур. За результатами такого аналізу встановлено, що грунт є складовою основного засобу сільськогосподарського виробництва як засіб праці. де предметом праці виступає висіяне насіння або багаторічні рослини, які вегетують. Віднесення грунту до економічних категорій предмета та продукту праці не має сенсу тому, що цим категоріям відповідають окремі грунтові властивості. У формуванні продуктивності рослин крім грунтових чинників беруть участь чинники погодних, біологічних і антропогенних умов (технологічних). Змістовне значення поняття "родючість грунту" входить у протиріччя з біологічними законами і тому потребує заміни на "урожайність" стосовно окремої культури або "продуктивність" стосовно агрофітоценозу. Продуктивність сільськогосподарського виробництва залежить від умов вегетаційного періоду та ефективності застосування технологій вирощування культур. Продуктивність посівів може бути двох типів: потенціальною та ефективною. Потенціальна (теоретично можлива) - не має практичного прояву. Ефективна (дійсна) - це рівень урожайності посівів у конкретному виробничому циклі.

Для ефективного управління сільськогосподарським виробництвом потрібно володіти великим обсягом різноманітної оперативної та об'єктивної інформації про структуру посівних площ, стан сільськогосподарських угідь, рослинності та грунтів, а також очікувану врожайність сільськогосподарських культур. Тому постає нагальна потреба та актуальність використання дистанційних даних агромоніторингу на різних етапах сільськогосподарського менеджменту. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про все ширше застосування супутникової інформації у вигляді оброблених інформаційних продуктів (карт агрометеорологічних параметрів, вегетаційних індексів тощо) для моніторингу сільськогосподарських посівів та оцінки їхньої потенційної продуктивності Зважаючи на це, виникає необхідність аналізу наявних загальнодоступних оброблених і адаптованих даних агромоніторингу в різних країнах світу, що можуть бути використані і в Україні вузькими спеціалістами та органами державної влади для підтримки прийняття управлінських рішень. Мета роботи - особливості функціонування сучасних систем агромоніторингу транснаціонального рівня та приділено увагу їх інформаційним можливостям для потреб потенційних користувачів. Висвітлено особливості функціонування сучасних систем агромоніторингу транснаціонального рівня та приділено увагу їхнім інформаційним можливостям для потреб потенційних користувачів. Встановлено, що транснаціональні системи агромоніторингу такі як USDA/FAS/IPAD, GIMMSMODISGLAM, JRCMARS, FAOGIEWS мають відкриті інформаційні ресурси для користувачів різних країн, які можуть бути використані для оцінювання стану агрометеорологічних умов та стану посівів сільськогосподарських культур на національному рівні.